Галлюциногенные грибы мухоморы Арск

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.

Сайт магнит? Ну, ты меня просто рофлишь или что? Подстриться налысо – ето понятно, а вот грибы найти – это уже залогин другой. Короче, недогон мне какой-то терки - вся надежда на этих псилоцибиновых грибах. Говорят, сильные штуки и приколисты нереальные. Вобщем, сидела я однажды на сайте, котоый говорит, что у него есть то, что мне надо. И всё бы ничего, долго искала, нашла, оформила заказ, деньги перевела. Но только черти знают, какие закладки я делаю! Вечно какая-то хрень происходит! Проходит время, и я всё жду свои грибы. Нарики, конечно, рассказывают, что на том сайте все наркотики суперклассные, работают как часы и вообще, лучше нигде не найти. Но, эти нарики, они ведь всегда так говорят. В общем, минус неделя, недель и то недостаточно. Я начинаю доходиться. В ломке я уже не разу, и рофаем на все эти закладки и сайты. Я хочу своих грибов и хочу их здесь и сейчас! Месяц прошел, и вот, наконец-то, приходит посылка. Я счастлива, как никогда. Паранойю аж сразу забыла. Ну да ладно, все довольны, все довольны. Итак, открываю посылку, а там… Ничего. Нет, ну чего это вообще? Где мои грибы? Я зарабатываю деньги – я их трачу. И зачем я вообще их дал? Где он мой псилоцибин? В общем, отсталась с менеджерами сайта. Пишу я им все, что думаю, на все языки. Проклинаю их мать, отца и всех их магнитов-примагниченных-закладок! Им-то на все фиолетово. Они ничего не должны - ну они и не исполняют свои обязанности. Сказали, что переслали все, истерики не икренни. Ага, ладно, думаю, будет еще быстрее, если еще раз попробовать закладки найти. Но что теперь делать – только закладки. Вот стою я, думаю, плачу. Ну да ладно, смело забиваю в гугл "закладки псилоцибиновых грибов", и вуаля. Нашлась закладка на другом сайте. Может, не все так плохо? Перехожу на сайт - вижу, меня предупреждают, что это страшные вещества, и надо быть бдительным. Но я же не деклассик. Я уже знаю, что хочу и зачем. Вбиваю данные, перевожу деньги и жду. И что вы думаете? Вторая посылка так и не доехала. Я уже даже на ворккхопе была! Снова пишу в сапорт – это уже обыдно для меня. Но они говорят, что уже не могут ничего сделать. Вот удивительно, когда я ничего не заказывала, они всегда сочтительны. А когда у них деньги, так вот - довел. Боги, я уже отчаялась. Не знаю, что делать. Сидеть и рыдать – не вариант. Почти год прошел, и я вот так и не видела этих псилоцибиновых грибов. Печально, да? Я решила пристроиться к своим нарикам. Они тоже любят новые впечатления, и ничего, что это будет спид. Главное – не плакать, а все-таки получить свою долю адреналина и не сдаваться. Итак, я наконец-то получила свою дозу. Теперь голова прямо-таки кружится, и все вокруг кажется разным. Уже не так важно, что я так и не получила свои грибы. Хотя, конечно, немного обидно. Ну что, народ, что я могу сказать? Если решил договориться нашелся законный путь, то остается надеяться, что все будет окей. Иногда бывает так, что все твои планы рушатся, и ничего не получается. Это горько осознавать, но такова жизнь. Всегда надо аккуратно выбирать, о ком ты вспомнишь, когда будет сложно.